Чому не розповіла про насилля, щойно пішла від аб’юзера?
Як публічний розголос таких історій допомагає іншим жінкам?
Як психологічно пережити публічний розголос своєї історії
- Починати говорити про свій досвід, коли відчуваєте, що маєте на це сили, а не коли перебуваєте у дефіциті сил, емоційного стану та ресурсу.
- Шукати підтримку до того, як зробили заяву. Під час публічного зізнання у вас не буде можливості шукати підтримку. Тому надважливо заздалегідь подбати про себе, знайти тих, хто на вашому боці й може бути допоміжним/ою.
- Корисно мати психотерапевта, з яким ви б могли проживати цей період та отримувати якісну підтримку.
- Важливо тримати в голові, навіщо ви це робите, чому розповідаєте публічно свою історію. До цього власного сенсу, мети можна повертатися у моменти, коли непросто.
- Давати собі час на відпочинок і за потреби «залягати на дно» — проводити час без соцмереж, не читати коментарі.
- Давати простір усім емоціям, а їх буде багато — від дуже позитивних до зневіри та розчарування.
